Розірвання шлюбу через невідповідність інтересів.

Відповідно до статті 93 Сімейного кодексу України, шлюбний договір може регулювати майнові відносини між подружжям, але не може обмежувати їхні особисті немайнові права. У даному випадку, якщо шлюбним договором передбачено, що будь-яке майнове надбання під час шлюбу є спільним, це означає, що все майно, набуте під час шлюбу, належить обом подружжям на праві спільної сумісної власності.

Якщо Світлана та її чоловік не можуть домовитися про використання спільних коштів, вона має право звернутися до суду для розірвання шлюбу та поділу спільного майна. Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, є спільною сумісною власністю, крім випадків, передбачених договором або законом.

Світлана може подати позов про розірвання шлюбу до суду за місцем проживання відповідача (чоловіка) або за своїм місцем проживання, якщо на її утриманні перебувають неповнолітні діти або вона не може виїхати за станом здоров'я (стаття 110 СК України).

Крім того, Світлана може вимагати поділу спільного майна. Згідно зі статтею 70 СК України, поділ майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності, здійснюється за рішенням суду, якщо не досягнуто згоди між подружжям. Суд може визначити частки подружжя виходячи з рівності часток, якщо інше не передбачено шлюбним договором.

Також Світлана може заявити про відшкодування збитків, завданих чоловіком через нецільове використання спільних коштів, якщо це порушує умови шлюбного договору або принципи добросовісності та розумності.

Отже, Світлана має декілька юридичних варіантів для вирішення цього питання, включаючи розірвання шлюбу через суд та поділ спільного майна відповідно до норм Сімейного кодексу України.