Заборона на встановлення огорожі навколо приватної власності

Обмеження, встановлені місцевою владою щодо права власників нерухомості на встановлення огорожі, можуть викликати питання щодо їхньої законності та відповідності Конституції України. Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Це означає, що будь-які обмеження повинні мати законні підстави і відповідати принципам пропорційності та необхідності.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення у сфері благоустрою та містобудування, але такі рішення не повинні порушувати права громадян, закріплені в Конституції та інших законах України.

Якщо в договорі купівлі-продажу відсутні конкретні положення щодо обмежень на встановлення огорожі, а також немає відповідних нормативних актів у зоні планування та будівництва, рішення місцевої влади може бути оскаржене в судовому порядку як таке, що порушує права власників. Суд, розглядаючи такі справи, може керуватися положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає порядок оскарження дій органів влади.

Відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що її права порушені рішенням чи дією органу влади. Суд перевіряє законність рішення, дотримання процедур і відповідність рішення принципам розумності та справедливості.

Таким чином, якщо обмеження на встановлення огорожі не мають достатніх правових підстав і не відповідають законодавству, вони можуть бути визнані неправомірними в судовому порядку.